Вдносини власност: х типи форми

смотреть на рефераты похожие на «Вдносини власност: х типи форми»

Контрольна робота

З дисциплни: Полтекономка.

За темою (роздлом навчального плану): Вдносини власност: х типи
форми.Новтн

тенденц у розвитку вдносин власност.

Види
нфляц.Дезнфляця,дефляця,

Стагфляця.Основн види нфляц в Укран.

Кив 2000

. ВДНОСИНИ ВЛАСНОСТ: Х ТИПИ ФОРМИ.

НОВТН ТЕНДЕНЦ У РОЗВИТКУ ВДНОСИН ВЛАСНОСТ.

.. ВДНОСИНИ ВЛАСНОСТ: Х ТИПИ ФОРМИ.

Соцально-економчною основою функцонування економчно системи
вдносини власност.

Власнсть як комплекс вдносин, багатомрне та багаторвневе явище
соцально-економчний процес, характеризуться полфункцональнстю
полрезультативнстю. Розрзняють соцальн, полтичн, морально-
психологчн та навть деологчн аспекти власност.

Власнсть в економчному розумнн сторичною логчно визначеною.
Власнсть, що розкриваться реалзовуться в площен взамод людина-
людина ма назву соцально-економчна власнсть, яка визначаться
ступенем розвитку продуктивних сил характеризуться системою обктивно
обумовлених, сторично мнливих вдносин мж субктами господарювання в
процес виробництва, розподлу, обмну та споживання благ, що характери-
зуться привласненням засобв виробництва та його результатв.

В юридичному розумнн власнсть вдтворються системою звязкв
людина-рч. Власнсть вдобража майнов вдносини , свдом, вольов
взамозвязки юридичних фзичних осб з приводу привласнення благ, що
закрплються системою вдповдних прав власност.

Вдносини власност сутнсними, системоутворюючими, тобто визначають
характер функцонування розвитку комплексу вдносин вдтворення.
Пронизують кожний його елемент, але не вдбивають ус рзномантност
хнх вторинних та нших похдних форм.

Структура власност рзномантна. Класифкуться за основними
системоутворюючими структуровизначальними критерями:

— внутршньогенетичними;

— субктами економчними рвнями;

— обктами;

— формами;

— видами власгост.

Внутршню побудову вдносин власност показано на Мал.1

Вдносини привласнення засобв виробництва та його результатв-
основа вдносин власност.

МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ

Економчн

Позаекономчн

Мал. 1

Привласнення це економчний процес, спосб перетворення предметв,
явищ природи суспльства. Складовими володння, розпорядження
користування.

Володння характеризу необмежену в час належнсть обкта власност
певному субкту, фактичне панування субкта над обктом власност.

Розпорядження здйснюване правом прийняття планових управлнських
ршень з приводу функцонування реалзац об’кта власност.

Користування (використовування) процес виробничого застосування
споживання корисних властивостей обкта власност, а також створення за
його допомогою благ.

Субкт привласнення власност одночасно володарем, розпорядником
користувачем. Володар реалзу права розпорядника користувача.
Розпорядник може бути користувачем, але далеко не завжди реалзу себе як
володар. Користувач окремих благ може функцонувати зовсм не реалзовуючи
функц володаря розпорядника. Проте, тльки в комплекс вдносини
володння , розпорядження користування становлять процес привласнення
власност.

Вдчуження процес перетворення дяльност та здбностей людини на
самостйну силу, оречевлення результатв функцонуючо ндивдуально та
суспльно прац зперетворенням власност субктв на обкти економчних
вдносин.

Поряд з власником завжди присутнй невласник. Привласнити можна тльки
те, що вдчужуться. Акт привласнення обкта власност одним субктом
одночасно моментом вдчуження його для ншого субкта.

Процеси привласнення вдчуждення це дв далектичн сторони
сутнсних вдносин власност. Протирччя в систем привласнення
вдчуждення внутршнм джерелом саморозвитку вдносин власност. Саме в
цьому поляга могутнй позитивний заряд цього далектичного звязку.

Обирати т чи нш форми привласнення вдчуження економчних
субктв спонукають як обктивн, так субктивн обставини. Механзм
примусу грунтуться на сукупност економчних позаекономчних методв.

За субктами, тобто носями реалзаторами вдносин власност,
розрзняють ндивдуальну, колективну та державну власнсть (Мал.2) З
розвитком суспльства вдбуваться кльксне яксне зростання субктв
власност. Носями рзновидв ндивдуально власност ндивди, домашн
(смейн) господарства рзно функцонально спрямованност.

Мал.2

Колективна власнсть реалзуться через дяльнсть корпорацй,
кооперативв, релгйнх громадських обднаннь та органзацй, трудових
колективв рзних форм господарювання тощо.

Урзномантнюються форми державних субктв власност. Серед них
розрзняються загальнодержавн (урядов, центральн структури, нацональний
банк тощо), територально-регональн (комунально-мунципальн служби та
нш органи мсцевого самоврядування), галузев (мнстерства та
вдомства).

Систему субктв власност можна розглядати за подлом х на
юридичних фзичних осб, на втчизнян та ноземн, спльн й змшен
структури.

Обктами власност засоби виробництва, земля, надра, рослини
тваринний свт, робоча сила та результат дяльност предмети
матерально та духовно культури, цнн папери, грош тощо. Визначальними
серед цього рзноманття засоби фактори виробництва. Саме власнстьна
засоби виробництва характеризу сутнсть ус сукупност вдносин
власност, в тому числ механзм розподлу привласнення результатв
виробництва, доходв господарсько дяльност.

Власник засобв виробництва значною мрою привласню результати
виробництва.

Кожному типу цивлзац притаманний специфчний для умов снування
домнуючий обкт власност, який найповнше вдбива спосб взамод
людини з природою, досягнутий рвень продуктивност суспльно прац,
особливост привласнення засобв результатв виробництва.

Для доцивлзацйного етапу розвитку людства таким обктом було
природн середовище земля, тварини, рослини, як у свой цлсност
органчно зливалися з субктом х привласнення первсною людиною.

Особливсть земл як засобу виробництва поляга в тому, що вона не
результатом людсько прац. Вдомий англйський економст ХХ ст.
Дж.С.Млль писав:Оскльк основоположний принцип власност поляга в
наданн людям усх гарантй на володння тим, що створено хньою працею
нагромаджено завдяки хнй ощадливост, цей принцип неможливо застосувати
до того, що не продуктом прац до оброблювано субстанц земл. Земля
не створена людиною тому ма бути надбанням усх людей.

Принцип рзномантност форм власност на землю як важливого засобу
виробництва сприя стабльному розвитку економчно системи. Про це не слд
забувати в умовах сьогодення Украни крани з великими потенцйними
можливостями розвитку сльського господарства, коли точаться гостр
дискус щодо власност на землю.

У перод розвитку ндустрально цивлзац, зокрема машинного
виробництва, вперше в стор домнуючим обктом власност стали створен
людиною предмети виробничого призначення передусм хня найреволюцйнша
частина знаряддя прац. Концентраця ндустральних засобв виробництва
прискорила розрив мж працею й власнстю, вдокремлення робочо сили вд
обктивних умов продуктивного використання. Засоби виробництва,
вдчужен вд робочо сили, набули форми капталу, що перетворився на
основу виробничих вдносин ндустрального суспльства. Вдповдно до цього
приватна власнсть на засоби виробництва стала панвна у економчнй схем.

Принципово нових рис набувають вдносини власност у звязку з
розвитком сучасно технчно революц та встановленням постндустрально
структури виробництва. Йдеться передусм про те, що домнуючим обктом
власност ста нформаця, яка втлю у соб переважно витрати
нтелектуально робочо сили. Остання на вдмну вд робочо сили, що
використовуться у традицйних галузях економки, поступово втрача
здатнсть вдчуження вд свого нося, переста бути товаром у традицйному
розумнн. Водночас вструктур нформацйно економки вдбуваються
змни, процеси деконцентрац, ндивдуалзац виробництва та нш
перетворення, що у сукупност призводять до все бльшого знецнення
економчних засад, на яких в епоху ндустралзму грунтуться вдчуження
вд трудвника продуктивно сили прац, всебчно розвиваться ндивдуально-
приватна власнсть капталу на засоби виробництва.

Поширеною структура власност за типами , формами видами. Цю
структуру можна охарактеризувати як нтегральну щодо попередньо розглянутих
структур. Тип, форму, вид власност не можна зрозумти без аналзу вдносин
привласнення, взамод субктв власност, системи обктв.

Тип власност визнача найбльш узагальнен принципи
функцонування, сутнсть характеру поднання робтника з сасобами
виробництва.

Форма власност це стйка система економчних вдносин
господарських звязкв, що обумовлю вдповдний спосб та механзм
поднання робтника з засобами виробництва.

Вид власност характеризуться конкретним способом привласнення благ
та методами господарювання.

Слд розмежувати форму власност форму господарювання. Форма
господарювання один з методв реалзац форми власност, що явля собою
сукупнсть конкретних важелв, способв, впливу економчного субкта на
навколшн середовище з метою його перетворення отримання доходу. Одна й
та ж форма власност може реалзовуватись через рзн форми господарювання.

Водночас одна й та сама форма господарювання може реалзовуватися
рзними формами власност.

Сучасна система власност характеризуться не унфкацю, а
ускладненням структури, багатомантностю форм власност господарювання.

Кожна функцональна форма власност ма оцнюватися залежно вд того.
Чи мстить структура можливсть утворення з урахуванням досягнутого
рвня продуктивност прац людини оптимальних умов для пдпорядкування
виробничого процесу нтересам всебчного розвитку. Говорити про
конкретний механзм функцонування вдносин власност на тому чи ншому
вдрзку часу можна лише на пдстав аналзу вс сукупност форм
власност, що дють у вдповднй структур економчних вдносин.

Кожна функцональна форма власност ма вдображати передусм рвень
зрлост суспльного подлу прац, бути адекватною структур й ступеню
складност суспльно продуктивно сили, що використовуться у
виробництв. Форма власност ма визначатися специфкою суспльно
продуктивно сили прац як обкта ндивдуально власност людини. У
процес формоутворення власност будь-як забгання вперед (як
вдставання) порвняно з досягнутим рвнем продуктивност суспльно прац
негативно впливають на розвиток останньо , врешт-решт, гальмують
соцально-економчний прогрес.

Кожна форма власност за свою природою сторична. Вона життздатна
лише у визначених межах. Коли дя факторв, як зумовили винекнення,
припиняться, вона ма бути замнена на ншу, прогресивншу форму. Будь-яка
консерваця форм власност неодмнно призводить до застйних явищ,
затримання розвитку продуктивних сил. Це стосуться всх без винятку форм
власност, у тому числ приватно.

Процес реалзац вдносин власност включа два взамоповязан
взамообумовлен аспекти , результативнсть руху власност та постйне
вдтворення умов факторв розвитку.

Результативнсть власност залежить вд реалзац прав власност.
Економчна теоря прав власност одню з найбльш вдомих теорй
сучасного напрямку економчного аналзу неонституцоналзму.

Основою ринково економки проритетний розвиток в умовах
багатоманття форм власност рзновидв приватно власност. Вона
реалзуться через найбльш повну взамоповязану систему економчних
прав, визначених вдомими захдними економстами(Р.Кроузом, А.Оноре та
нш.) ще на початку 60-х рокв нашого столття: право володння, тобто право виключно фзичного контролю над благами; право користування, тобто право застосування корисних властивостей
благ для себе; право управлння, тобто право виршувати, хто як буде забезпечувати
використання благ; право на доход, тобто право володння результатами вд використаня
благ; право суверена, тобто право на вдчуження, споживання, змну або
знищення благ; право на безпеку, тобто право на захист вд експропрац благ вд
шкоди з боку зовншнього середовища; право на передачу благ у спадок; право на безстроковсть володння благом; заборона на використання способом, що наносить шкоду зовншньому
середовищу; право на вдповдальнсть у вигляд стягнення, тобто можливсть
стягнення блага на сплату боргу; право на залишковий характер, тобто право на снування процедур та
нституцй, що забезпечують поновлення порушених повноважень.

Комбнац перелчених прав з урахуванням того, що ними володють
рзн фзичн та юридичн особи, можуть бути рзномантними. Саме це
основою рзномантност видв приватно форми власност.

Основними функцями вдносин власност визначення цльво
спрямованност виробництва; характеру розподлу, обмну споживання його
результатв доходв; формування суспльно форми прац; реалзац
узгодження системи економчних нтересв рзних господарських субктв;
визначення всього суспльного устрою виробництва, соцально рарх,
становища людини в суспльств, системи соцальних моральних цнностей.

ншими словами, власнсть це т вдносини, з яких вироста вся
економчна, соцальна полтична структура суспльства. Саме це визнача
власнсть як соцально-економчну основу функцонування господарсько
системи.

.. НОВТН ТЕНДЕНЦ У РОЗВИТКУ ВДНОСИН ВЛАСНОСТ.

Поступово в процес економчного розвитку домнуючого значення набува
корпоративна форма власност як колективно-приватна. В економц кран
Заходу корпорац (акцонерн пдпримства) перетворилися на
найдинамчншу, провдну структуру. У США хня частка становить майже 90
вдсоткв загального обсягу реалзовано продукц. В цлому в розвинених
кранах Заходу на корпоративну форму власност припада 80-90 вдсоткв
загального обсягу виробництва.

Порвняно з класичною формою приватного пдпримництва корпорац
мають певн переваги, як забезпечили м вихд на провдн позиц у сфер
бзнесу.

Особливсть корпоративно форми власност поляга в тому , що вона, з
одного боку, зберга (через володння акцями окремими особами) все те
позитивне, що несе в соб приватна власнсть, — пдпримницький нтерес,
нцативу, нацленнсть на накопичення особистого, а звдси й
суспльного багатства, право безстрокового успадкування тощо. Водночас
корпораця дола обмеженсть, що притаманна класичнй форм приватно
власност. Збергаючись у загальнй структур корпорацй як юридичний
нститут володння, приватна власнсть забезпечу себе економчно: вона
реалзуться через бльш зрл колективн форми органзац
виробництва. Отже, по сут вдбуваться реалзаця тези про позитивне
заперечення приватно власност.

Серед переваг корпоративно форми власност й так, як виробнича
гнучксть,здатнсть акумулювати каптальн ресурси й кошти будь-яко
належност. До того ж корпораця бльш демократичною формою власност.
Особливе значення ма соцально-нтегральна функця корпорац. Якщо
приватна власнсть у класичному вигляд дезнтегру суспльство,
породжуючи складн проблеми, то корпораця, навпаки, створю економчн
передумови суспльно нтеграц, часткового подолання вдчуження людини
вд засобв виробництва, його результатв, вд участ в управлнн. У
процес функцонування корпорац вдбуваться так звана деперсонфкаця
велико приватно власност на засоби виробництва, що виражаться у втрат
окремими власниками капталу персонального контролю над його
функцонуванням. Саме завдяки цьому управлння нею здйснються не
приватними власниками, а професоналами.

Розпорядження власнстю нин домнуючою реальнстю. Докорнна змна
рол ц ланки економчних вдносин послабила можливост безпосереднього
власника здйснювати прямий контроль над засобами виробництва.

Корпораця не застиглою формою власност. Вона еволюцону. Дедал
бльшо ваги в останн десятирччя набува яксно нове явище у розвитку
корпоративно власност. Йдеться про передавання певно частини
акцонерного капталу найманим працвникам пдпримств, що входять до
корпорац.

Близькими до пдпримств, заснованих на приватно-трудовй власност,
за свом економчним змстом так зван партнерськ фрми, якими володють
дв особи або бльше. Дяльнсть х подну функц виробника власника.

У економчно розвинених кранах зазна змн державна форма
власност, частка яко у деяких кранах Заходу досить висока. Вона все
бльше використовуться у загальнонацональних нтересах.

Отже, основними рисами структури власност в кранах з розвиненою
ринковою економкою , по-перше, домнуюч позиц корпоративно форми
власност; по-друге, все ширше залучення до акцонування працвникв
пдпримств; по-трет, розвиток ндивдуально-трудово форми власност; по-
четверте, змни у державнй форм власност.

Принципово нш процеси вдбуваються у кранах колишнього СРСР, а
також Схдно вропи, як переживають свордний ренесанс приватно
власност,нтенсивне вдродження рзномантних форм функцонування.
Проте теоретичного принципу сторизму приватно власност ц процеси не
заперечують. Стар економчн форми не можуть зникнути доти, доки вони
повнстю не вичерпали свох потенцальних можливостей. Нов, бльш
розвинен за свом змстом виробнич вдносини не можуть зявитися ранше,
нж будуть пдготовлен вдповдн матеральн передумови, тобто буде
досягнутий певний рвень продуктивност прац людини, що обктивною
основою процесу формоутворення власност.

У кранах, де утвердилась командно-адмнстративна система, в
структуру господарства силовим методом впроваджувалася суспльна власнсть
без вдповдального звязку з станом продуктивних сил. Це й визначило
загальну нестабльнсть створено на таких засадах економчно системи.

В тепершнй час виникають складн суперечнлив процеси, що
вдбуваються у механзм реалзац приватно власност у звязку з
розвитком на основ досягнень технологчно революц елементв
постндустрально структури виробництва. Так, нформатика перетворються
на провдну ланку виробничого процесу, а сама нформаця на форму
багатства, домнуючий обкт власност. На вдмну вд власност на
уречевлен засоби виробництва духовна власнсть не може розвиватись на суто
приватнй основ.

нформац притаманн специфчн риси як товару, що поступово
перетворються на головний виробничий ресурс постндустрального
суспльства.З одного боку, як носй вартост нформаця обктом купвл-
продажу в цьому вдношенн мало чим вдрзняться вд звичайного товару-
послуги, що обктом приватно власност. У кранах, як стають на шлях
розвитку в напрям постндустрального суспльства, посилються конкурентна
боротьба за володння нформацю. Вдбуваться процес моноползац,
перетворення на безпосереднй об’кт приватно власност, нституцю
економчно влади. Вдповдно формуться новий соцальний прошарок людей —
власникв нформац.

З ншого боку, нформаця стимулю зворотнй процес не змцнення, а,
навпаки, знецнення вдносин приватно власност. Це повязано з
специфкою споживчого використання нформац як товару. На вдмну вд
звичайого товару нформаця у процес виробничого споживання не зника.При
продажу не вона вдчужуться вд свого власника. Останнй позбавляться
лише повно монопол на використання. Вн може продати вдруге. Те
саме може зробити покупець.

Змни у формах та сутност власност багато в чому модифкують усю
структуру суспльно-економчних вдносин. На новому витку суспльного
прогресу ма вдбутися не просто заперечення приватно власност, а
далектичне подолання вдносин власност взагал. Ц вдносини мають
поступитися мсцем принципово ншим системоутворюючим структурам. З цього
виходить теоря гранично корисност, на якй грунтуться неокласична школа
економчно теор.

Один з засновникв вдомий австрйський економст К. Менгер
зазначав, що власнсть як економчна категоря не довльним винаходом, а
дино можливим знаряддям виршення тих проблем, що навязан нам природою,
тобто невдповднстю мж потребами та доступною клькстю благ. Це да
змогу зробити висновок, що за умов, коли буде досягнута рвновага мж
потребами й клькстю благ, як в розпорядженн людського суспльства,
власнсть на них взагал втратить сво економчне значення.

Однак сьогодн для кран з перехдною економкою нагальним
формування багатомантност форм власност та господарювання як основи
реформування адмнстративно-командно системи на шляху до соцально-
орнтованого ринкового господарства. Особлива роль при цьому належить
процесам реформування, яксно трансформац монопольно-державно
власност. Свтовий досвд засвдчу, що роздержавлення це
загальноекономчний процес.

Процес роздержавлення як комплекс заходв, спрямованих на усунення
монопол держави на власнсть, формування конкурентного ринкового
середовища, вдбуваться як умежах державно власност, так поза ними.

Приватизаця радикальною складовою процесу роздержавлення, сутнсть
яко поляга у змн державно форми власност на рзновиди приватно.

Зазаначен процеси вдбуваються суперечливо, з соцальними
загостреннями, потребують значних матеральних, фнвнсових, органзацйних,
нтелектуальних зусиль тощо. Однак це необхдн заходи, ршучсть
послдовнсть в проведен яких, зрештою, вризведуть до трансформац
перехдно економки в змшану економку стабльного соцально
орнтованого суспльства.

. ВИДИ НФЛЯЦ.ОСНОВН ВИДИ НФЛЯЦ В УКРАН.

.. ВИДИ НФЛЯЦ.

Перехд нашо економки на ринков вдносини рзко пдвищив значення
грошей. Проблеми грошового господарства стають основними в практичних
заходах по реконструкц народного господарства, в теоретичних
дослдженнях. Тому, незважаючи на жваве обговорення зазначених питань на
сторнках економчно преси, актуальнсть х не зменшуться. Висока
вартсть аналзу нфляцйних процесв, велике число дючих чинникв
ускладнюють виробток правильно грошово полтики. Як показу досвд
нашо, а також нших кран, перехд на ринков вдносини супроводжуться
швидким зростанням цн, пдсиленням д нфляцйних чинникв. Дуже важливо
правильно оцнити, чи самий перехд на ринков вдносини причиною
заглиблення нфляц чи при цих вдносинах накопичений ранше нфляцйний
потенцал одержу свй реальний вислв.

Ранше нфляця виникала, як правило, в надзвичайних обставинах. Так,
пд час вйн держави часто випускали велику кльксть незабезпечених
паперових грошей для покриття вйськових видаткв. В останн двадцять —
тридцять рокв нфляця стала хрончним захворюванням економк багатьох
кран свту.

Превышение меры в выпусках бумажной монеты по строгой правде не
может быть иначе представляемо, как в виде неприметного похищения части из
имущества каждого ( Н. Моровiнов, економiст, флософ державний дяч
Рос кнця XVIII в. )

Кльксть грошей в обгу залежить дал вд швидкост обгу кожно
грошово одиниц. Це пов’язане з тим, що одна та ж сума грошей може
обслугувати бльше чи менше число актв куплi — продажу.

Перевищення клькост грошових одиниць, що знаходяться в обгу, над
сумою товарних цн поява внаслдок цього грошей, не забезпечених
товарами, означа нфляцю. Вона призводить до зростання цн на товари
(явному чи прихованому). Тому ндекс цн — це один з головних найбльш
наочних показникв наявност чи вдсутност нфляц, глибини. нфляця
може бути викликана рзними чинниками. Це випуск зайво клькост
грошових одиниць, вдставання виробництва товарв вд зростання
платжездатного попиту, надходження на ринок товарв, що не користуються
попитом.

нфляця — це переповнення фнансових каналв паперовими грошима, що
призводить до х знецнювання. нфляця — це грошове явище, але вона не
обмежуться знецнюванням грошей. Вона проника у вс сфери економчного
життя почина руйнувати ц сфери. Вд не стражда держава, виробництво,
фнансовий ринок, але бльше за все страждають люди. Пд час нфляц ма
мсце:
1. Знецнювання грошей по вдношенню до золота.
2. Знецнювання грошей по вдношенню до товару.
3. Знецнювання грошей по вдношенню до ноземно валюти.

нфляця вимрються за допомогою ндексу цн. Згадамо, що ндекс цн
визнача х загальний рвень по вдношенню до базового пероду.

Темп нфляц для наданого року можна обчислити таким чином:
вдняти ндекс цн минулого року з ндексу цн цього року, подлити цю
рзницю на ндекс минулого року, а псля цього помножити на 100.

ндекс цн
ндекс цн цього року — минулого
року

Темп нфляц = ————————————— х 100%

ндекс цн минулого року

Для того, щоб економка не переживала нфляцйних криз:
1. Ма бути постйна рвновага державного бюджету.
2. Центральний банк повинен вести деальну полтику.
3. Держав не слд втручатися в розподл прибутку.
4. Крану повинн населяти громадяни з здоровою ринковою психологю, люди, позбавлен нфляцйних очкувань.

Незалежно вд стану грошово сфери, товарн цни можуть змнюватися
внаслдок зростання продуктивност прац, циклчних сезонних коливань,
структурних зрушень в систем вдтворення, монополiзац ринку, державного
регулювання економки, введення нових ставок податкв, девальвац
ревальвац грошово одиниц, змни кон’юнктури ринку, впливу
зовншньоекономчних зв’язкв, стихйних лих т. . Очевидно, що не всяке
зростання цн — нфляцю тому особливо важливо видлити насправд
iнфляцйне.

Таким чином, зростання цн, повязане з циклчними коливаннями
конюнктури, не можна вважати iнфляцйним. По мр проходження фаз циклу —
особливо при нод маючй мсце х «нестандартно» розтягнутостi помтно
буде змнюватися динамка цн. Цни будуть пдвищуватися в фазах бума
падати в фазах кризи, а псля цього знову зростати в наступних фазах виходу
з кризи.

Пдвищення продуктивност прац при нших рвних умовах призводить до
зниження цн. Проте можлив випадки, коли пдвищення продуктивност прац
призводить до пдвищення заробтно плати. В цьому випадку — т. з. нфляця
витрат пдвищення заробтно плати в будь-якй галуз насправд
супроводжуться пдвищенням загального рвня цн.

Стихйн лиха не можна вважати причиною нфляц. Наприклад, внаслдок
стихйного лиха на якийсь територ зруйнован будинки. Очевидно, що
зроста попит на будматерали, послуги будвникв, транспорт т. .
Великий попит на послуги промислову продукцю буде стимулювати виробникв
до збльшення обсягу виробництва по мр насичення ринку цни будуть
опускатися.

Таким чином, до найважливших iнфляцйних причин зростання цн можна
вднести наступн:
1. Диспропорцйнсть — незбалансовансть державних видаткв прибутку — т. з. дефцит державного бюджету. Часто цей дефцит покриваться за рахунок використання «друкарського верстату», що призводить до збльшення грошово маси як наслдок — нфляця.
2. Iнфляцйно небезпечн нвестиц — здебльшого млтаризаця економки.
Вйськов асигнування ведуть до утворення додаткового платжездатного попиту, а як наслдок — збльшення грошово маси. Надмрн вйськов асигнування звичайно головною причиною хрончного дефциту державного бюджету, а також збльшення державного боргу для покриття якого випускаються додатков паперов грош.
3. Вдсутнсть чистого вльного ринку досконало конкуренц як його частини. Сучасний ринок в чималй мр огополiстичний. Оскльки огополiст зацкавлений в скорочуванн виробництва пропозиц товарв створються дефцит використовуваний м для пдтримки чи пдняття цни на товар.
4. мпортована нфляця, роль яко зроста з зростанням вдкритостi економки утягнення в свтогосподарськ зв’язки т чи ншо крани. Можливост для боротьби у держави досить-такi обмежен. Засб ревальвац власно валюти, що нколи застосовуться в таких випадках, робить мпорт бльш вигдним, одночасно ускладнюючи експорт.

Iнфляцйн очкування — виникнення в нфляц самопдтримуючого
характеру. Населення господарськ суб’кти звикають до постйного
пдвищення рвня цн. Населення вимага пдвищення заробтно плати
запасаться товарами наперед, очкуючи на х швидке подорожчання. Виробники
ж побоюються пдвищення цн з боку свох постачальникв, як водночас
закладають в цну свох товарв прогнозоване ними зростання цн на
комплектуюч розгойдують отим самим маховик нфляц.

В теорях, що опрацьовуються захдними економiстами, видляються у
вигляд альтернативних концепцй нфляц попиту нфляц витрат. Ц
концепц розглядають рзномантн причини нфляц.

нфляця попиту — це порушення рвноваги мж попитом пропозицю з
боку попиту. Основними причинами тут можуть бути збльшення державних
замовлень (наприклад, вйськових), збльшення попиту на засоби виробництва
в умовах повно зайнятост майже повно завантаженост виробничих
потужностей, а також зростання покупно спроможност трудящих (зростання
заробтно плати) внаслдок, наприклад, узгоджених дй профсплок.
Внаслдок цього виника надлишок грошей по вдношенню до клькост товарв,
пдвищуються цни. Таким чином надлишок платжних засобв в обгу створю
дефцит пропозиц, коли виробники не можуть реагувати на зростання попиту.

нфляця пропозиц — зростання цн внаслдок збльшення витрат
виробництва чи зменшення сукупно пропозиц. Причинами збльшення витрат
можуть бути огополiстична полтика цноутворення, економчна фнансова
полтика держави, зростання цн на сировину, д профсплок, що вимагають
пдвищення заробтно плати т. . Вона може також зявитися в результат
змни структури пропозиц на ринку.

На практиц нелегко вдрзнити один тип нфляц вд ншого, вс вони
тсно пов’язан постйно взамодють , наприклад, зростання зарплати
може виглядати як нфляця попиту як нфляця витрат.

Необхдно також визначити, що в жоднй з економчно розвинутих кран
не спостергалася в друго половин ХХ сторччя повна зайнятсть, вльний
ринок чи ж стабльнсть цн. Цни по ряду причин в цей час зростали
постйно навть в пероду застою виробництва. Таке явище називаться
стагфляцю — iнфляцйним зростанням цн в умовах стагнац — застою
виробництва, економчно кризи.

Розглядаючи темпи зростання цн, можна видлити наступн види
нфляц:
1. Помрна. Цни зростають на 10% на рк, вартсть грошей збергаться, вдсутнй ризик пдписання контрактв в номiнальних цнах. Багато сучасних економiств, в тому числ сучасн послдовники економчного вчення Кейнса вважають таку нфляцю необхдною для ефективного економчного розвитку. Така нфляця дозволя ефективно корегувати цни стосовно до умов виробництва попиту, що постйно змнюються.
1. Галопуюча. Цни зростають на 20-200% на рк, грош прискорено матералзуються в товари, контракти прив’язуються до зростання цн.
1. Гпернфляця. Цни зростають астрономчне, розходження цн зарплати, руйнуться добробут навть забезпечених верств товариства.

Вс ц види нфляц снують тльки при вдкритому стан — тобто
при вдносно вльному ринку. При подавленй ж нфляц зростання цн на
товари послуги може й не спостергатися, а знецнення грошей може
виражатися в дефцит пропозиц.

сну також певне спввдношення зростання цн по рзномантних
товарних групах:
1. Збалансована нфляця. Цни рзномантних товарних груп вдносно один одного не змнен. Цни пдймаються досить повльно в одночас на бльшсть товарв послуг. В цьому випадку по результатах середньорчного зростання цн пдйматься процентна ставка державного банка таким чином ситуаця ста рвносильною ситуац з стабльними цнами.
1. Незбалансована нфляця. Спввдношення цн товарних груп змнюються в рзних вдсотках по-рзному на кожний тип товару.

снують нш види класифкац нфляц, наприклад, на очкувану
неочкувану:
Очкувану нфляцю можна спрогнозувати на будь-який перод часу вона
досить часто прямим результатом дй уряду.
Неочкувана нфляця характеризуться раптовим стрибком цн, що оказу
негативний ефект на систем оподаткування грошового обгу. В раз
наявност у населення iнфляцйних очкувань така ситуаця викличе рзке
збльшення попиту, що саме по соб створю труднощ в економц викривля
реальну картину суспльного попиту, що веде до збою в прогнозуваннi
тенденцй в економц при деякй нершучост уряду ще сильнше збльшу
iнфляцйн очкування, як будуть пдбурювати зростання цн.

Два найважливших джерела нфляц, зумовлено зростанням витрат — це
збльшення номнально зарплати цн на сировину енергю.

нфляця, викликана пдвищенням зарплати, рзновидом нфляц,
зумовлено зростанням витрат.

нфляця, викликана порушенням механзму пропозиц. Вона наслдком
збльшення витрат виробництва, а отже цн, що пов’язане з раптовим,
непередбаченим збльшенням вартост сировини чи витрат на енергю.

Бльшсть економiств вважають, що нфляця, зумовлена зростанням
витрат та нфляця попиту вдрзняються одне вд одного ще в одному
важливому вдношенн. нфляця попиту трива до тих пр, поки снують
надмрн загальн видатки. нфляця, зумовлена зростанням витрат
автоматично сама себе обмежу, тобто або поступово зника, або ж
самовилковуться.

нфляця також погршить положення землевласникв, що отримують
фксовану ренту, тому що з плином часу вони одержуватимуть грошов одиниц,
як матимуть меншу вартсть. Пд час нфляц зменшуться реальна вартсть
термнових вкладв в банц страхових полiсв, щорчно ренти нших
паперових активв з фксованою вартстю, яких колись вистачало, щоб
упоратись з важкими непередбаченими обставинами чи забезпечити спокйний
вихд на пенсю.

В умовах природнього рвня нфляц, тобто нерцйност,
керованост, контрольованост, передбачуваност, деяк економсти вказують
на позитивне значення. нфляця стимулю конкуренцю , збалансову попит
пропозицю, грошово-фнансов та матерально-технчн ресурси. Зумовлю
прискорення науково-технчного переозброння виробництва.

Перехд же нфляцйного процесу за природн меж ма руйнвн
наслдки, породжу гостр соцально-економчн проблеми.

У звязку з цим слд розрзняти дезнфляцю, дефляцю,стагляцю.

Дезнфляця процес зменшення темпв зростання цн.

Дефляця це зниження загального рвня цн.

Антинфляцйн заходи не можуть мати суто монетарний характер.

Глибоке взамопереплетння рзних нфляцйних чинникв вимага
комплексних дефляцйних заходв. Особливо це актуально для економк
перехдного пероду.

Рз